верхоріччя

верхорі́ччя

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. верхоріччя — -я, с. Те саме, що верхів'я 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. верхоріччя — ВЕРХОРІ́ЧЧЯ, я, с. Те саме, що верхі́в'я 3. Його [О. Олеся] дід і вихователь – орендатор панського маєтку на Слобожанщині; його рідні місця – сугуба провінція, верхоріччя Сули (М. Зеров); До Галича посунув люд звідусіль ..  Словник української мови у 20 томах
3. верхоріччя — ВЕРХІ́В'Я (верхня течія річки, а також місцевість, що прилягає до неї), ВЕРХОРІ́ЧЧЯ. Повз садиби з верхів'я річки пропливали крижини (А. Шиян); Верхоріччя Уралу бідне на воду (З. Тулуб).  Словник синонімів української мови
4. верхоріччя — ВЕРХОРІ́ЧЧЯ, я, с. Те саме, що верхі́в’я 3. До Галича посунув люд звідусіль.. З верхоріччя і пониззя прибували одна за одною лодьї [човни] (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 19).  Словник української мови в 11 томах