верхоріччя
ВЕРХОРІ́ЧЧЯ, я, с.
Те саме, що верхі́в'я 3.
Його [О. Олеся] дід і вихователь – орендатор панського маєтку на Слобожанщині; його рідні місця – сугуба провінція, верхоріччя Сули (М. Зеров);
До Галича посунув люд звідусіль .. З верхоріччя і пониззя прибували одна за одною лодьї (А. Хижняк);
Ім'я славного кошового на границі запорізьких і татарських земель од річки Береки, що впадає до Сіверського Дінця, до верхоріччя Кривого Торця носить урочище Сіркова могила (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)