Словник української мови у 20 томах

верхотура

ВЕРХОТУ́РА, и, ж., розм., жарт.

Верхня частина якого-небудь приміщення, верхній поверх.

– Чекали внизу, і довелося на цю верхотуру! Ху .. з рюкзаками... без ліфта! (Л. Дмитерко);

– І багато народу було?.. – Повний клуб. І внизу, і на верхотурі, – пояснив дід (В. Кучер).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. верхотура — верхоту́ра іменник жіночого роду жарт.  Орфографічний словник української мови
  2. верхотура — -и, ж., розм., жарт. Верхня частина якого-небудь приміщення, верхній поверх.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. верхотура — див. вершина  Словник синонімів Вусика
  4. верхотура — ВЕРХОТУ́РА, и, ж., розм., жарт. Верхня частина якого-небудь приміщення, верхній поверх. — Чекали внизу, і довелося на цю верхотуру! Ху.. з рюкзаками… без ліфта! (Дмит., Розлука, 1957, 132); — І багато народу було?.. — Повний клуб. І внизу, і на верхотурі, — пояснив дід (Кучер, Дорога.., 1958, 225).  Словник української мови в 11 томах