Орфографічний словник української мови

веснонька

ве́снонька

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. веснонька — -и, ж. Пестл. до весна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. веснонька — ВЕ́СНОНЬКА, и, ж., поет. Пестл. до весна́ 1. Розцвітайся ти, веснонько красна (з народної пісні); Ще щебече у садочку соловій Пісню любую весноньці молодій (І. Франко); Розлилися води На чотири броди, Веснонько, весна! (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. веснонька — див. весна  Словник синонімів Вусика
  4. веснонька — ВЕ́СНОНЬКА, и, ж. Пестл. до весна́ 1. Ще щебече у садочку соловій Пісню любую весноньці молодій (Фр., X, 1954, 15); Розлилися води На чотири броди, Веснонько, весна! (Рильський, Мости, 1948, 72).  Словник української мови в 11 томах