Орфографічний словник української мови

вибавляння

вибавля́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вибавляння — -я, с. Дія за знач. вибавляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вибавляння — ВИБАВЛЯ́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. вибавля́ти. Вибавляння від небезпеки.  Словник української мови у 20 томах