вибавляння вибавля́ння -я, с. Дія за знач. вибавляти. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках вибавляння — вибавля́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови вибавляння — ВИБАВЛЯ́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. вибавля́ти. Вибавляння від небезпеки. Словник української мови у 20 томах