Орфографічний словник української мови

вибиття

вибиття́

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вибиття — -я, с. Те саме, що вибивання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вибиття — ВИБИТТЯ́, я́, с. Дія за знач. ви́бити 1–3, 6, 10, 12. Біля приміщення суду міліція виявила сліди вибиття дверей (з газ.); Підготовка до контрнаступу передбачає вибиття з рядів супротивника найбільш боєздатних та мобільних частин (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. вибиття — ВИБИТТЯ́, я́, с., текст. Дія за знач. ви́бити 10.  Словник української мови в 11 томах