вибиття —
вибиття́ іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
вибиття —
-я, с. Те саме, що вибивання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вибиття —
ВИБИТТЯ́, я́, с. Дія за знач. ви́бити 1–3, 6, 10, 12. Біля приміщення суду міліція виявила сліди вибиття дверей (з газ.); Підготовка до контрнаступу передбачає вибиття з рядів супротивника найбільш боєздатних та мобільних частин (з наук.-попул. літ.
Словник української мови у 20 томах