Орфографічний словник української мови

виброджувати

вибро́джувати 1

дієслово недоконаного виду

кінчати бродіння

вибро́джувати 2

дієслово недоконаного виду

обходити все

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. виброджувати — -ує, недок., вибродити, -ить, док. Кінчати бродіння, набуваючи нових якостей у зв'язку з цим процесом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. виброджувати — ВИБРО́ДЖУВАТИ¹, ує, недок., ВИ́БРОДИТИ, ить, док. Закінчувати бродіння, набуваючи нових якостей. Осінь – пора весіль. У погребах виброджують вина та інші напої (з публіц. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. виброджувати — ВИХО́ДИТИ (іти звідки-небудь назовні, за межі чогось), ВИХОДЖА́ТИ (ВИХОЖА́ТИ рідко) поет.; ВИ́ДИБАТИ розм., ВИДИ́БУВАТИ розм. (повільно); ВИКРАДА́ТИСЯ, ВИСЛИЗА́ТИ розм., ВИСМИ́КУВАТИСЯ розм., ВИСКО́ВЗУВАТИ розм., ВИСКОВЗА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. виброджувати — ВИБРО́ДЖУВАТИ¹, ує, недок., ВИ́БРОДИТИ, ить, док. Кінчати бродіння, набуваючи нових якостей у зв’язку з цим процесом. Виступати з непродуманою промовою, — це однаково, що пригощати людей вином, яке ще не вибродило (Руд.  Словник української мови в 11 томах