виброджувати
ВИБРО́ДЖУВАТИ¹, ує, недок., ВИ́БРОДИТИ, ить, док.
Закінчувати бродіння, набуваючи нових якостей.
Осінь – пора весіль. У погребах виброджують вина та інші напої (з публіц. літ.);
Виступати з непродуманою промовою – це однаково, що пригощати людей вином, яке ще не вибродило (М. Руденко);
* Образно. Легкий вітер доносить з луків запах свіжого сіна, а недалеко від траншей пахне яблуками силос, у соках якого виброджує частка і твоєї праці (І. Цюпа).
ВИБРО́ДЖУВАТИ² див. вибро́дити.
Словник української мови (СУМ-20)