вибухання

вибуха́ння

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. вибухання — -я, с. Дія за знач. вибухати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вибухання — ВИБУХА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вибуха́ти 1. Що ж сталось у механізмі вибухання? Чому він почав працювати не в ту єдино потрібну частку секунди, коли ракета пролітала, майже перерізаючи крила літака, а на кілька секунд пізніше? (В. Собко).  Словник української мови у 20 томах
3. вибухання — ВИБУХА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вибуха́ти 1. Що ж сталось у механізмі вибухання? Чому він почав працювати не в ту єдино потрібну частку секунди, коли ракета пролітала, майже перерізаючи крила літака, а на кілька секунд пізніше? (Собко, Срібний корабель, 1961, 31)  Словник української мови в 11 томах