вибухання
ВИБУХА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вибуха́ти 1.
Що ж сталось у механізмі вибухання? Чому він почав працювати не в ту єдино потрібну частку секунди, коли ракета пролітала, майже перерізаючи крила літака, а на кілька секунд пізніше? (Собко, Срібний корабель, 1961, 31)
Словник української мови (СУМ-11)