вибігати —
I [виб'ігатие] -айу, -йеиш, док. II [виб'ігати] -айу, -айеиш, недок.
Орфоепічний словник української мови
вибігати —
I в`ибігати-аю, -аєш, док. 1》 перех.Бігаючи, побувати скрізь у якомусь одному місці чи в багатьох місцях. 2》 неперех. Пробігати певний час. 3》 перех. Бігаючи, придбати, дістати що-небудь. II вибіг`ати-аю, -аєш, недок., вибігти, -іжу, -іжиш, док.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вибігати —
ВИ́БІГАТИ, аю, аєш, док. 1. що. Бігаючи, побувати скрізь у якомусь одному місці або в багатьох місцях. Надибав [Хапко] на ріжок [вулиці], от і другий, п'ятий – катма грека.
Словник української мови у 20 томах
вибігати —
див. бігати; бігти
Словник синонімів Вусика
вибігати —
ВИБІГА́ТИ (бігом залишати, покидати яке-небудь приміщення, місце або з'являтися де-небудь), ВИЛІТА́ТИ, ВИХО́ПЛЮВАТИСЯ, ВИСКА́КУВАТИ, ВИСИПА́ТИ, ВИПО́РСКУВАТИ, ВИНО́СИТИСЯ, ВИМИКА́ТИСЯ рідко, ВИХВА́ЧУВАТИСЯ розм., ВИКО́ЧУВАТИСЯ розм.
Словник синонімів української мови
вибігати —
ВИ́БІГАТИ, аю, аєш, док. 1. перех. Бігаючи, побувати скрізь у якомусь одному місці або в багатьох місцях. Надибав [Хапко] на ріжок, от і другий, п’ятий — катма грека.
Словник української мови в 11 томах