вибігати

ви́бігати

дієслово доконаного виду

вибіга́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибігати — I [виб'ігатие] -айу, -йеиш, док. II [виб'ігати] -айу, -айеиш, недок. Орфоепічний словник української мови
  2. вибігати — I в`ибігати-аю, -аєш, док. 1》 перех.Бігаючи, побувати скрізь у якомусь одному місці чи в багатьох місцях. 2》 неперех. Пробігати певний час. 3》 перех. Бігаючи, придбати, дістати що-небудь. II вибіг`ати-аю, -аєш, недок., вибігти, -іжу, -іжиш, док. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибігати — ВИ́БІГАТИ, аю, аєш, док. 1. що. Бігаючи, побувати скрізь у якомусь одному місці або в багатьох місцях. Надибав [Хапко] на ріжок [вулиці], от і другий, п'ятий – катма грека. Словник української мови у 20 томах
  4. вибігати — див. бігати; бігти Словник синонімів Вусика
  5. вибігати — ВИБІГА́ТИ (бігом залишати, покидати яке-небудь приміщення, місце або з'являтися де-небудь), ВИЛІТА́ТИ, ВИХО́ПЛЮВАТИСЯ, ВИСКА́КУВАТИ, ВИСИПА́ТИ, ВИПО́РСКУВАТИ, ВИНО́СИТИСЯ, ВИМИКА́ТИСЯ рідко, ВИХВА́ЧУВАТИСЯ розм., ВИКО́ЧУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. вибігати — ВИ́БІГАТИ, аю, аєш, док. 1. перех. Бігаючи, побувати скрізь у якомусь одному місці або в багатьох місцях. Надибав [Хапко] на ріжок, от і другий, п’ятий — катма грека. Словник української мови в 11 томах