вибігати
ви́бігати
дієслово доконаного виду
вибіга́ти
дієслово недоконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вибігати — I [виб'ігатие] -айу, -йеиш, док. II [виб'ігати] -айу, -айеиш, недок. Орфоепічний словник української мови
- вибігати — I в`ибігати-аю, -аєш, док. 1》 перех.Бігаючи, побувати скрізь у якомусь одному місці чи в багатьох місцях. 2》 неперех. Пробігати певний час. 3》 перех. Бігаючи, придбати, дістати що-небудь. II вибіг`ати-аю, -аєш, недок., вибігти, -іжу, -іжиш, док. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вибігати — ВИ́БІГАТИ, аю, аєш, док. 1. що. Бігаючи, побувати скрізь у якомусь одному місці або в багатьох місцях. Надибав [Хапко] на ріжок [вулиці], от і другий, п'ятий – катма грека. Словник української мови у 20 томах
- вибігати — див. бігати; бігти Словник синонімів Вусика
- вибігати — ВИБІГА́ТИ (бігом залишати, покидати яке-небудь приміщення, місце або з'являтися де-небудь), ВИЛІТА́ТИ, ВИХО́ПЛЮВАТИСЯ, ВИСКА́КУВАТИ, ВИСИПА́ТИ, ВИПО́РСКУВАТИ, ВИНО́СИТИСЯ, ВИМИКА́ТИСЯ рідко, ВИХВА́ЧУВАТИСЯ розм., ВИКО́ЧУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- вибігати — ВИ́БІГАТИ, аю, аєш, док. 1. перех. Бігаючи, побувати скрізь у якомусь одному місці або в багатьох місцях. Надибав [Хапко] на ріжок, от і другий, п’ятий — катма грека. Словник української мови в 11 томах