вибігання
вибіга́ння
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вибігання — -я, ч. Дія за знач. вибігати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вибігання — ВИБІГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вибіга́ти. Зрештою, саме життя людини, яке є постійним вибіганням поза існування, поза свою вловимість, штовхало нас на шлях істинний (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах