вибігання

вибіга́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибігання — -я, ч. Дія за знач. вибігати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вибігання — ВИБІГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вибіга́ти. Зрештою, саме життя людини, яке є постійним вибіганням поза існування, поза свою вловимість, штовхало нас на шлях істинний (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах