вибігання

вибіга́ння

-я, ч.

Дія за знач. вибігати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибігання — вибіга́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вибігання — ВИБІГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вибіга́ти. Зрештою, саме життя людини, яке є постійним вибіганням поза існування, поза свою вловимість, штовхало нас на шлях істинний (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах