вибігання
вибіга́ння
-я, ч.
Дія за знач. вибігати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вибігання — вибіга́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вибігання — ВИБІГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вибіга́ти. Зрештою, саме життя людини, яке є постійним вибіганням поза існування, поза свою вловимість, штовхало нас на шлях істинний (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах