виважувати —
-ую, -уєш і розм. виважати, -аю, -аєш, недок., виважити, -жу, -жиш, док. 1》 перех.Визначати вагу якого-небудь предмета. 2》 перех. Вивіряти правильність ваги, терезів. 3》 перех., перен. Всебічно обмірковувати; оцінювати. 4》 перех.
Великий тлумачний словник сучасної мови
виважувати —
ВИВА́ЖУВАТИ, ую, уєш, розм., рідко ВИВАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ВАЖИТИ, жу, жиш, док. 1. що. Визначати вагу якого-небудь предмета.
Словник української мови у 20 томах
виважувати —
ВА́ЖИТИ (визначати вагу чого-небудь), ЗВА́ЖУВАТИ, ВИВА́ЖУВАТИ. — Док.: зва́жити, ви́важити. Лейзор важив на терезах сало (І. Нечуй-Левицький); Панас мовчки бере з лави старого лемеша і задумливо зважує його на руці (Ю. Яновський); Поміг (Давид)..
Словник синонімів української мови
виважувати —
ВИВА́ЖУВАТИ, ую, уєш і розм. ВИВАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ВАЖИТИ, жу, жиш, док. 1. перех. Визначати вагу якого-небудь предмета. Меккінець, безтурботно присівши до клуночка, розгорнув його і почав рахувати шматки срібла, виважуючи їх на долоні (Досв.
Словник української мови в 11 томах
виважувати —
Виважувати, -жую, -єш сов. в. виважити, -жу, -жиш, гл. 1) Взвѣшивать, взвѣсить, вывешивать, вывѣсить; разсчитывать, разсчитать. Виважують, щоб і Біг ласкав, і батіг ляскав. Ном. № 1276. Твори ж мою вже виважену волю. К. ЦН. 257.
Словник української мови Грінченка