виважувати
Виважувати, -жую, -єш
сов. в. виважити, -жу, -жиш, гл.
1) Взвѣшивать, взвѣсить, вывешивать, вывѣсить; разсчитывать, разсчитать. Виважують, щоб і Біг ласкав, і батіг ляскав. Ном. № 1276. Твори ж мою вже виважену волю. К. ЦН. 257.
2) Вывѣрять, вывѣрить(вѣсы).
3) Поднимать поднять при помощи подложеннаго подъ тяжесть рычага. Виважив пенька. Черк. у. — двері. Выставлять, выставить дверь, поднявъ ее съ петель рычагомъ. А як наважу, двері виважу. Гол. І. 147. — якір. Поднимать, поднять якорь. Мнж. 180.
4) Размахиваться, размахнуться. Як виважить руку, як ударе його з усього маху по пиці. Мир. ХРВ. 53.
5) Раздумывать такъ и этакъ, взвѣшивать, взвѣсить въ мысляхъ.
Словник української мови Грінченка