виважувати

Виважувати, -жую, -єш

сов. в. виважити, -жу, -жиш, гл.

1) Взвѣшивать, взвѣсить, вывешивать, вывѣсить; разсчитывать, разсчитать. Виважують, щоб і Біг ласкав, і батіг ляскав. Ном. № 1276. Твори ж мою вже виважену волю. К. ЦН. 257.

2) Вывѣрять, вывѣрить(вѣсы).

3) Поднимать поднять при помощи подложеннаго подъ тяжесть рычага. Виважив пенька. Черк. у. — двері. Выставлять, выставить дверь, поднявъ ее съ петель рычагомъ. А як наважу, двері виважу. Гол. І. 147. — якір. Поднимать, поднять якорь. Мнж. 180.

4) Размахиваться, размахнуться. Як виважить руку, як ударе його з усього маху по пиці. Мир. ХРВ. 53.

5) Раздумывать такъ и этакъ, взвѣшивать, взвѣсить въ мысляхъ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

виважувати — вива́жувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
виважувати — -ую, -уєш і розм. виважати, -аю, -аєш, недок., виважити, -жу, -жиш, док. 1》 перех.Визначати вагу якого-небудь предмета. 2》 перех. Вивіряти правильність ваги, терезів. 3》 перех., перен. Всебічно обмірковувати; оцінювати. 4》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
виважувати — ВИВА́ЖУВАТИ, ую, уєш, розм., рідко ВИВАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ВАЖИТИ, жу, жиш, док. 1. що. Визначати вагу якого-небудь предмета. Словник української мови у 20 томах
виважувати — ВА́ЖИТИ (визначати вагу чого-небудь), ЗВА́ЖУВАТИ, ВИВА́ЖУВАТИ. — Док.: зва́жити, ви́важити. Лейзор важив на терезах сало (І. Нечуй-Левицький); Панас мовчки бере з лави старого лемеша і задумливо зважує його на руці (Ю. Яновський); Поміг (Давид).. Словник синонімів української мови
виважувати — Вива́жувати, -ва́жую, -жуєш; вива́жуй, -жуйте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
виважувати — ВИВА́ЖУВАТИ, ую, уєш і розм. ВИВАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ВАЖИТИ, жу, жиш, док. 1. перех. Визначати вагу якого-небудь предмета. Меккінець, безтурботно присівши до клуночка, розгорнув його і почав рахувати шматки срібла, виважуючи їх на долоні (Досв. Словник української мови в 11 томах