1. Великий тлумачний словник сучасної мови

виважувати

вива́жувати

-ую, -уєш і розм. виважати, -аю, -аєш, недок., виважити, -жу, -жиш, док.

1》 перех.Визначати вагу якого-небудь предмета.

2》 перех. Вивіряти правильність ваги, терезів.

3》 перех., перен. Всебічно обмірковувати; оцінювати.

4》 перех. Підіймати предмет за допомогою підкладеного під нього важеля, підойми.

|| Виставляти двері, вікно, висаджувати їх.

|| Піднімати що-небудь вище грудей або на спину, дуже напружуючись.

5》 перех. і неперех., рідко. Те саме, що виважуватися 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виважувати — вива́жувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. виважувати — ВИВА́ЖУВАТИ, ую, уєш, розм., рідко ВИВАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ВАЖИТИ, жу, жиш, док. 1. що. Визначати вагу якого-небудь предмета. Словник української мови у 20 томах
  3. виважувати — ВА́ЖИТИ (визначати вагу чого-небудь), ЗВА́ЖУВАТИ, ВИВА́ЖУВАТИ. — Док.: зва́жити, ви́важити. Лейзор важив на терезах сало (І. Нечуй-Левицький); Панас мовчки бере з лави старого лемеша і задумливо зважує його на руці (Ю. Яновський); Поміг (Давид).. Словник синонімів української мови
  4. виважувати — Вива́жувати, -ва́жую, -жуєш; вива́жуй, -жуйте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. виважувати — ВИВА́ЖУВАТИ, ую, уєш і розм. ВИВАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ВАЖИТИ, жу, жиш, док. 1. перех. Визначати вагу якого-небудь предмета. Меккінець, безтурботно присівши до клуночка, розгорнув його і почав рахувати шматки срібла, виважуючи їх на долоні (Досв. Словник української мови в 11 томах
  6. виважувати — Виважувати, -жую, -єш сов. в. виважити, -жу, -жиш, гл. 1) Взвѣшивать, взвѣсить, вывешивать, вывѣсить; разсчитывать, разсчитать. Виважують, щоб і Біг ласкав, і батіг ляскав. Ном. № 1276. Твори ж мою вже виважену волю. К. ЦН. 257. Словник української мови Грінченка