вивозити —
(куди) везти, i>часто</i возити; (людей) виселяти; (за кордон) експортувати; (звідки) привозити; (у скруті) вирятовувати.
Словник синонімів Караванського
вивозити —
I [вивозиетие] -ожу, -зиеш; нак. -зие, -з'іт', док. II [виевозиетие] -ожу, -озиеш; нак. -оз', -оз'теи, недок.
Орфоепічний словник української мови
вивозити —
I в`ивозити-ожу, -озиш, док., перех. 1》 Возячи, видалити все звідкись за кілька чи багато разів. 2》 розм. Забруднити одяг, працюючи, пораючись і т. ін. II вив`озити-ожу, -озиш, недок.; наказ. сп. вивозь; вивезти, -зу, -зеш; мин.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вивозити —
ВИ́ВОЗИТИ¹, ожу, озиш, док., кого, що. Возячи, забрати все звідкись за кілька або багато разів. Хоч вивози цілий ліс, то все буде один біс (Номис); [Юрій:] Леся діє так, наче не існує жандармського управління і генерала Новицького...
Словник української мови у 20 томах
вивозити —
ви́везти / виво́зити (язико́м) як (мов, ні́би і т. ін.) на лопа́ті. 1. Сказати що-небудь недоречно, недоладно. ви́везти язичко́м як на лопа́ті. — Але, але...
Фразеологічний словник української мови
вивозити —
ВИ́ВОЗИТИ, ожу, озиш, док., перех. 1. Возячи, видалити все звідкись за кілька або багато разів. Хоч вивози цілий ліс, то все буде один біс (Номис, 1864, № 3220); [Юрій:] Леся діє так, наче не існує жандармського управління і генерала Новицького...
Словник української мови в 11 томах
вивозити —
I. Ви́возити, -вожу, -зиш гл. Перевозить все, вывезти все. Хоч вивози цілий ліс, то все буде один біс. Ном. № 3220. --------------- II. Вивозити, -вожу, -зиш сов. в. вивезти, -зу, -зеш, гл. Вывозить, вывезть.
Словник української мови Грінченка