вигадливо —
Присл. до вигадливий 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
вигадливо —
ВИГА́ДЛИВО. Присл. до вига́дливий 2. Він [міліціонер] повів невідомого громадянина ковальської нації, який шарпав на собі шкіряну фартушину, лаявся задьористо й вигадливо (Ю.
Словник української мови у 20 томах
вигадливо —
ВИГА́ДЛИВО. Присл. до вига́дливий 2. Він [міліціонер] повів невідомого громадянина ковальської нації, який шарпав на собі шкіряну фартушину, лаявся задьористо й вигадливо (Ю. Янов.
Словник української мови в 11 томах