вигадливо
ВИГА́ДЛИВО.
Присл. до вига́дливий 2.
Він [міліціонер] повів невідомого громадянина ковальської нації, який шарпав на собі шкіряну фартушину, лаявся задьористо й вигадливо (Ю. Яновський);
Ромашка і деревій, материнка і конвалія вигадливо вкраплювались у зелений сувій ще не скошеного лугу (С. Добровольський);
Часто посуд вигадливо розписаний чорною, білою та червоною фарбами (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)