видатковий

видатко́вий

прикметник

Значення в інших словниках

1. видатковий — -а, -е. Прикм. до видаток 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. видатковий — ВИДАТКО́ВИЙ, а, е. Стос. до видатку (у 1, 2 знач.). Він вважав, що всяку більш-менш складну роботу – облік, ведення спеціальних прибуткових і видаткових книг, можуть виконувати лише високоосвічені люди (Ю. Збанацький); Видаткова частина бюджету держави зросла на три відсотки (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. видатковий — ВИДАТКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до вида́ток 1, 2. Рахівник вже стояв на порозі з списком у руках і викликав колгоспників, які мали забирати видаткові ордери (Кучер, Трудна любов, 1960, 374); Він вважав, що всяку більш-менш складну роботу — облік...  Словник української мови в 11 томах