Значення в інших словниках
-
видимий —
Явний, очевидний, неприхований, ур. зримий; (- зміну) наочний, відчутний; (- смерть) неминучий.
Словник синонімів Караванського
-
видимий —
[видиемией і виедимией] м. (на) -мому/-м'ім, мн. -м'і
Орфоепічний словник української мови
-
видимий —
видима, видиме. Якого можна бачити, осягнути зором. || Якого можна зрозуміти, відчути. Видима річ — вставне словосполучення, що вживається у знач., близькому до безперечно, очевидно.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
видимий —
Бачений, добачений, зобачений, зримий, озорий, див. явний
Словник чужослів Павло Штепа
-
видимий —
ВИ́ДИ́МИЙ, ви́ди́ма, ви́ди́ме. Якого можна бачити, осягнути зором. Ніяких видимих змін, все звичне, непорушне, – і кореневище старої верби..
Словник української мови у 20 томах
-
видимий —
ви́димий: ◊ видима смерть → смерть
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
видимий —
див. явний
Словник синонімів Вусика
-
видимий —
ясна́ (ви́ди́ма) річ. Очевидно, безумовно, без сумніву, зрозуміло. Смолярчук підійде до клуні крадькома, тихо, мов той кіт… Ясна річ, він хоче застукати злодіїв на гарячому (Г.
Фразеологічний словник української мови
-
видимий —
БЕЗСУМНІ́ВНИЙ (який не потребує доказів у своїй істинності, не викликає сумнівів щодо себе), БЕЗУМО́ВНИЙ, ВИ́ДИ́МИЙ, ОЧЕВИ́ДНИЙ, ПРЯМИ́Й, Я́ВНИЙ, Я́СНИ́Й (звичайно в складі присудка); САМООЧЕВИ́ДНИЙ книжн.
Словник синонімів української мови
-
видимий —
Види́мий, -ма, -ме
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
видимий —
ВИ́ДИ́МИЙ, ви́ди́ма, ви́ди́ме. Який можна бачити, осягнути зором. Налила собі [Маріора] скляночку й вихилила з видимим задоволенням (Коцюб., І, 1955, 281); Ніяких видимих змін, все звичне, непорушне, — і кореневище старої верби..
Словник української мови в 11 томах
-
видимий —
Видимий, -а, -е Явный; очевидный. Шкода з того видима була. МВ. І. 9 — 10. Видима смерть страшна. Ном. № 8295.
Словник української мови Грінченка