Орфографічний словник української мови

видихання

видиха́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. видихання — -я, с. Дія за знач. видихати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. видихання — ВИДИХА́ННЯ, я, с. Дія за знач. видиха́ти. Спочатку він виявив чолом (борозни зморшок [зморщок]) здивування, потім носом і куточками губів (важке видихання й криві лінії долу) зневагу й огиду (Б.  Словник української мови у 20 томах
  3. видихання — ВИДИХА́ННЯ, я, с. Дія за знач. видиха́ти.  Словник української мови в 11 томах
  4. видихання — Видиха́ння, -ня с. Выдыханіе. Употр. также въ смыслѣ: перенесеніе болѣзни, побоевъ. Та ми йому дали доброго носу, — хай Бог йому дасть легке видихання. Новомоск. у.  Словник української мови Грінченка