видихання

Видиха́ння, -ня

с. Выдыханіе. Употр. также въ смыслѣ: перенесеніе болѣзни, побоевъ. Та ми йому дали доброго носу, — хай Бог йому дасть легке видихання. Новомоск. у.

Значення в інших словниках

1. видихання — видиха́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. видихання — -я, с. Дія за знач. видихати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. видихання — ВИДИХА́ННЯ, я, с. Дія за знач. видиха́ти. Спочатку він виявив чолом (борозни зморшок [зморщок]) здивування, потім носом і куточками губів (важке видихання й криві лінії долу) зневагу й огиду (Б.  Словник української мови у 20 томах
4. видихання — ВИДИХА́ННЯ, я, с. Дія за знач. видиха́ти.  Словник української мови в 11 томах