1. Словник української мови Грінченка

видихання

Видиха́ння, -ня

с. Выдыханіе. Употр. также въ смыслѣ: перенесеніе болѣзни, побоевъ. Та ми йому дали доброго носу, — хай Бог йому дасть легке видихання. Новомоск. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видихання — видиха́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. видихання — -я, с. Дія за знач. видихати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. видихання — ВИДИХА́ННЯ, я, с. Дія за знач. видиха́ти. Спочатку він виявив чолом (борозни зморшок [зморщок]) здивування, потім носом і куточками губів (важке видихання й криві лінії долу) зневагу й огиду (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. видихання — ВИДИХА́ННЯ, я, с. Дія за знач. видиха́ти. Словник української мови в 11 томах