1. Словник української мови Грінченка

видихати

Видиха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. ви́дихати, -хаю, -єш, одн. в. ви́дихнути, -ну, -неш,

гл. Выдыхать, выдохнуть. Видихнути воздух з себе. ви́дихати употребляется въ смыслѣ: оправиться послѣ болѣзни, побоевъ. Дав йому доброї кладі, — як то видихає.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видихати — ви́дихати дієслово доконаного виду видиха́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. видихати — -аю, -аєш і рідко видихувати, -ую, -уєш, недок., видихати, -аю, -аєш, док. 1》 перех. і неперех. Дихаючи, виштовхувати з легенів повітря, тютюновий дим, алкогольні випари і т. ін. 2》 тільки недок., перех., перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. видихати — ВИ́ДИХАТИ див. видиха́ти. ВИДИХА́ТИ, а́ю, а́єш, рідко ВИДИ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ДИХАТИ, аю, аєш, док. 1. що і без прям. дод. Дихаючи, виштовхувати з легенів повітря, тютюновий дим і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  4. видихати — ВИ́ТРИМАТИ (знайти в собі сили перебути стан великого фізичного або морального напруження, болю, несприятливих умов і т. ін.), ВИ́ДЕРЖАТИ, ЗНЕСТИ́, ПЕРЕНЕСТИ́, ВИ́ТЕРПІТИ, ПЕРЕТЕРПІ́ТИ, ПЕРЕЖИ́ТИ, ІСТЕРПІ́ТИ, ПЕРЕСТРАЖДА́ТИ, ВИ́НЕСТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. видихати — ВИ́ДИХАТИ див. видиха́ти. ВИДИХА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ВИДИ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ДИХАТИ, аю, аєш, док. 1. перех. і неперех. Дихаючи, виштовхувати з легенів повітря, тютюновий дим і т. ін. Рівно дише Ліза, часом із силою видихаючи (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах