видушувати —
-ую, -уєш, недок., видушити, -шу, -шиш, док., перех. 1》 Тиснучи, вичавлювати що-небудь із чогось. 2》 перен. Говорити через силу, переборюючи яке-небудь почуття, сміх і т. ін. || Через силу виявляти яке-небудь почуття, настрій і т. ін. 3》 перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
видушувати —
ВИДУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ДУШИТИ, шу, шиш, док. 1. що, чого. Давлячи, здавлюючи, діставати, здобувати, змушувати що-небудь вийти назовні. Климчук, зайнятий доспілими черешнями, видушував у чай приємний черешневий сік (Я.
Словник української мови у 20 томах
видушувати —
див. витискувати; давити
Словник синонімів Вусика
видушувати —
Виду́шувати, -ду́шую, -ду́шуєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
видушувати —
ВИДУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ДУШИТИ, шу, шиш, док., перех. 1. Тиснучи, видавлювати що-небудь з чогось. Климчук, зайнятий доспілими черешнями, видушував у чай приємний черешневий сік (Кач.
Словник української мови в 11 томах
видушувати —
Видушувати, -шую, -єш сов. в. видушити, -шу, -шиш, гл. 1) Выдавливать, выдавить. Не видушиш із мене речі. Г. Барв. 397. 2) Душить, передушить всѣхъ. К. Кр. 25.
Словник української мови Грінченка