Орфографічний словник української мови

вижлиця

ви́жлиця

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вижлиця — -і, ж. Лягавий собака.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вижлиця — ВИ́ЖЛИЦЯ, і, ж., мисл., рідко. Самка гончака; гонча. Лише одна вижлиця – російська ряба гонча – отримала диплом III ступеня (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. вижлиця — Ви́жлиця, -ці ж. Лягавая собака.  Словник української мови Грінченка