вижлиця

ВИ́ЖЛИЦЯ, і, ж., мисл., рідко.

Самка гончака; гонча.

Лише одна вижлиця – російська ряба гонча – отримала диплом III ступеня (з газ.).

Значення в інших словниках

1. вижлиця — ви́жлиця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. вижлиця — -і, ж. Лягавий собака.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вижлиця — Ви́жлиця, -ці ж. Лягавая собака.  Словник української мови Грінченка