1. Словник української мови у 20 томах

вижлиця

ВИ́ЖЛИЦЯ, і, ж., мисл., рідко.

Самка гончака; гонча.

Лише одна вижлиця – російська ряба гонча – отримала диплом III ступеня (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вижлиця — ви́жлиця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вижлиця — -і, ж. Лягавий собака. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вижлиця — Ви́жлиця, -ці ж. Лягавая собака. Словник української мови Грінченка