вижлуктати
ВИ́ЖЛУКТАТИ, аю, аєш, ВИ́ЖЛУКТИТИ, кчу, ктиш, док., що, вульг.
Випити багато, весь уміст чого-небудь.
Що було остатнє у пляшці, вижлуктав [Демко] без чарки, нахильцем (Марко Вовчок);
Ділові люди впріли, непомітно вижлуктили дві пляшки коньяку, кожний сподівався, що співбесідник сп'яніє (Ю. Яновський);
Вони [поліцаї] й самогон той вижлуктять, і останній хлібець твій з'їдять (Ю. Збанацький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вижлуктати — ви́жлуктати дієслово доконаного виду вульг. Орфографічний словник української мови
- вижлуктати — -аю, -аєш і вижлуктити, -кчу, -ктиш, док., перех., вульг. Пожадливо чи багато випити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вижлуктати — ВИЖЛУКТАТИ, аю, аєш і ВИЖЛУКТИТИ, кчу, ктиш, док., перех., вульг. Пожадливо або багато випити. Що було остатнє у пляшці, вижлуктав. Словник української мови в 11 томах