вижлець
ВИ́ЖЛЕЦЬ, я, ч., мисл., рідко.
Те саме, що гонча́к.
Звання чемпіона присуджується одному вижлецю в породі, що зайняла перше місце в класі “Еліта” (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вижлець — -я, ч. Те саме, що вижлиця. Великий тлумачний словник сучасної мови