вижлець

ВИ́ЖЛЕЦЬ, я, ч., мисл., рідко.

Те саме, що гонча́к.

Звання чемпіона присуджується одному вижлецю в породі, що зайняла перше місце в класі “Еліта” (із журн.).

Значення в інших словниках

1. вижлець — -я, ч. Те саме, що вижлиця.  Великий тлумачний словник сучасної мови