вижленя ВИЖЛЕНЯ́, я́ти, с., мисл. Маля вижлиці. Новонароджене вижленя. Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках вижленя — вижленя́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови вижленя — -яти, с. Цуценя лягавої собаки. Великий тлумачний словник сучасної мови вижленя — Вижленя, -няти с. Щенокъ лягавой собаки. Словник української мови Грінченка