Значення в інших словниках вижленя — вижленя́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови вижленя — ВИЖЛЕНЯ́, я́ти, с., мисл. Маля вижлиці. Новонароджене вижленя. Словник української мови у 20 томах вижленя — Вижленя, -няти с. Щенокъ лягавой собаки. Словник української мови Грінченка