Орфографічний словник української мови

визирцем

ви́зирцем

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. визирцем — присл. Визираючи, виглядаючи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. визирцем — ВИ́ЗИРЦЕМ, присл., розм., рідко. Услід за ким-, чим-небудь, не відстаючи; стежачи. Іти визирцем.  Словник української мови у 20 томах
  3. визирцем — див. назирці  Словник синонімів Вусика
  4. визирцем — Ви́зирцем нар. Высматривая.  Словник української мови Грінченка