Орфографічний словник української мови

викличний

виклични́й

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. викличний — -а, -е: Викличне судочинство — судовий порядок відновлення прав за втраченими документами на пред'явника.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. викличний — ВИКЛИЧНИ́Й, а́, е́. 1. Який виражає виклик (у 2 знач.); задирливий; зухвалий. Він .. нагнув голову. Те саме зробили й інші – мовчки, з якоюсь викличною покорою (В.  Словник української мови у 20 томах