викличний

виклични́й

-а, -е:

Викличне судочинство — судовий порядок відновлення прав за втраченими документами на пред'явника.

Значення в інших словниках

1. викличний — виклични́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. викличний — ВИКЛИЧНИ́Й, а́, е́. 1. Який виражає виклик (у 2 знач.); задирливий; зухвалий. Він .. нагнув голову. Те саме зробили й інші – мовчки, з якоюсь викличною покорою (В.  Словник української мови у 20 томах