Орфографічний словник української мови

виколошування

виколо́шування

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. виколошування — -я, с. Те саме, що колосіння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. виколошування — ВИКОЛО́ШУВАННЯ, я, с. Стан за знач. виколо́шуватися. Найбільше поживних речовин озимі культури потребують весною – з початку вегетації до виколошування (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  3. виколошування — ВИКОЛО́ШУВАННЯ, я, с. Стан за знач. виколо́шуватися. Найбільше поживних речовин озимі культури потребують весною — з початку вегетації до виколошування (Хлібороб Укр., 2, 1964, 31).  Словник української мови в 11 томах