Великий тлумачний словник сучасної мови

виколошування

виколо́шування

-я, с.

Те саме, що колосіння.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. виколошування — виколо́шування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. виколошування — ВИКОЛО́ШУВАННЯ, я, с. Стан за знач. виколо́шуватися. Найбільше поживних речовин озимі культури потребують весною – з початку вегетації до виколошування (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  3. виколошування — ВИКОЛО́ШУВАННЯ, я, с. Стан за знач. виколо́шуватися. Найбільше поживних речовин озимі культури потребують весною — з початку вегетації до виколошування (Хлібороб Укр., 2, 1964, 31).  Словник української мови в 11 томах