Орфографічний словник української мови

викорінюватися

викорі́нюватися

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. викорінюватися — -юється і викорінятися, -яється, недок., викоренитися, -иться, док. 1》 Винищуватися, усуватися, зникати. 2》 тільки недок. Пас. до викорінювати і викоріняти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. викорінюватися — ВИКОРІ́НЮВАТИСЯ, юється, ВИКОРІНЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ВИ́КОРЕНИТИСЯ, рідко ВИ́КОРІНИТИСЯ, иться, док. 1. Винищуватися, усуватися, зникати. Шлях поета...  Словник української мови у 20 томах
  3. викорінюватися — ВИКОРІ́НЮВАТИСЯ, юється і ВИКОРІНЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ВИ́КОРЕНИТИСЯ, иться, док. 1. Винищуватися, усуватися, зникати. Шлях поета [П.  Словник української мови в 11 томах