Значення в інших словниках
-
викривлення —
(неправильне міркування) спотворення чогось, перекручення, кривотлумачення.
Словник синонімів Полюги
-
викривлення —
[викриеўлеин':а] -н':а, р. мн. -еин'
Орфоепічний словник української мови
-
викривлення —
-я, с. 1》 Дія за знач. викривити і стан за знач. викривитися. Викривлення носової перегородки — вроджена або набута деформація носової перегородки. 2》 Викривлене місце, викривлена частина чого-небудь. 3》 перен. Явище, особливість, риса і т. ін., що становить відхилення від правильного, від норми.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
викривлення —
ВИ́КРИВЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ви́кривити і стан за знач. ви́кривитися. Його [лікаря] мозок легко й радісно розбирався в складних комбінаціях наукових позицій, в складних варіантах людської конституції...
Словник української мови у 20 томах
-
викривлення —
АНОМА́ЛІЯ (порушення нормального розвитку чого-небудь; про когось, щось, що має який-небудь відступ від норми), НЕНОРМА́ЛЬНІСТЬ, ВІДХИ́ЛЕННЯ, ВИ́КРИВЛЕННЯ, НЕПРА́ВИЛЬНІСТЬ, ПАТОЛО́ГІЯ, АНОРМА́ЛЬНІСТЬ книжн.
Словник синонімів української мови
-
викривлення —
ВИ́КРИВЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ви́кривити і стан за знач. ви́кривитися. Неправильний відбір або копіювання життєвих фактів веде до викривлення, спотворення дійсності (Деякі пит. поет. майстерн.
Словник української мови в 11 томах