Орфографічний словник української мови

виловлювання

вило́влювання

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. виловлювання — -я, с. Дія за знач. виловлювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. виловлювання — ВИЛО́ВЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вило́влювати. Саме почалося виловлювання мальків коропа з нерестових ставочків (І. Багмут); – Як тобі відомо, я мав багато випадків виловлювання всяких диверсантів (В. Винниченко).  Словник української мови у 20 томах
  3. виловлювання — ВИЛО́ВЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вило́влювати. Відразу ж після виловлювання їх [крабів] переробляють на плавучих заводах в консерви (Укр. страви, 1957, 70).  Словник української мови в 11 томах