виловлювання

вило́влювання

-я, с.

Дія за знач. виловлювати.

Значення в інших словниках

1. виловлювання — вило́влювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. виловлювання — ВИЛО́ВЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вило́влювати. Саме почалося виловлювання мальків коропа з нерестових ставочків (І. Багмут); – Як тобі відомо, я мав багато випадків виловлювання всяких диверсантів (В. Винниченко).  Словник української мови у 20 томах
3. виловлювання — ВИЛО́ВЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вило́влювати. Відразу ж після виловлювання їх [крабів] переробляють на плавучих заводах в консерви (Укр. страви, 1957, 70).  Словник української мови в 11 томах