Орфографічний словник української мови

виломити

ви́ломити

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. виломити — див. виломлювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. виломити — ВИ́ЛОМИТИ див. вило́млювати.  Словник української мови у 20 томах
  3. виломити — ЛАМА́ТИ (згинаючи або б'ючи, відділяти частини, розділяти на частини), ЗЛА́МУВАТИ, ВИЛА́МУВАТИ, ВИЛО́МЛЮВАТИ, ЛОМИ́ТИ розм., ЛУПА́ТИ розм.; РОЗЛА́МУВАТИ, РОЗЛО́МЛЮВАТИ, ПЕРЕЛА́МУВАТИ, ПЕРЕЛО́МЛЮВАТИ (перев.  Словник синонімів української мови
  4. виломити — ВИ́ЛОМИТИ див. вило́млювати.  Словник української мови в 11 томах
  5. виломити — Ви́ломити, -млю, -миш гл. 1) Выломать, отломать. Вищиплю, виломлю клиновий лист. Мет. 297. 2) Сломать. Як була я в лужку, виломила ніжку. Рудч. Ск. II. 34.  Словник української мови Грінченка