виломити —
ви́ломити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
виломити —
див. виломлювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
виломити —
ЛАМА́ТИ (згинаючи або б'ючи, відділяти частини, розділяти на частини), ЗЛА́МУВАТИ, ВИЛА́МУВАТИ, ВИЛО́МЛЮВАТИ, ЛОМИ́ТИ розм., ЛУПА́ТИ розм.; РОЗЛА́МУВАТИ, РОЗЛО́МЛЮВАТИ, ПЕРЕЛА́МУВАТИ, ПЕРЕЛО́МЛЮВАТИ (перев.
Словник синонімів української мови
виломити —
ВИ́ЛОМИТИ див. вило́млювати.
Словник української мови в 11 томах
виломити —
Ви́ломити, -млю, -миш гл. 1) Выломать, отломать. Вищиплю, виломлю клиновий лист. Мет. 297. 2) Сломать. Як була я в лужку, виломила ніжку. Рудч. Ск. II. 34.
Словник української мови Грінченка