вилом
ВИ́ЛОМ, у, ч.
Виламаний у чому-небудь отвір або заглибина.
Умощує [Амфіон] те каміння, сполучує його і виводить мур, залатуючи виломи, виповнюючи прогалини (Леся Українка);
Селяни .. з великим криком кинулися під замкову браму.., старалися приставити драбини й дрючками робити вилом у мурі (І. Крип'якевич);
Він знає кожну скелю, горб і вилом Укритої чагарником гряди (М. Бажан).
Словник української мови (СУМ-20)